4 липня 1941
року Сошне окупували гітлерівці. Вони взяли село на особливий облік,
адже воно розташовано поблизу траси Рівне-Остріг-Шепетівка, по якій
переправлялися війська і вантажі, поряд Ізяслав, оголошений центром
комісаріату(округу). Партизани, що діяли в цих місцях , уже в початковий
період війни дали ворогу відчути, що на спокійне життя він може не
розраховувати. Фашисти зводили навколо райцентру, вздовж залізниці, біля
мостів оборонні споруди - дзоти, траншеї. Та це мало допомогло.
Партизани продовжували завдавати ударів ворогові. Користуючись повною
підтримкою населення, народні месники були невловимі. Фашисти вирішили
відігратися на мирних жителях... З лютого вони почали обливати бензином
кожний будинок, підпалювати його і переходили до іншого.
Село зникло. Залишилися тільки купи попелу. Із 222 дворів 22 згоріли до тла. На все село залишилася одна хата.
Пройшло
70 років з того трагічного дня. На місці попелищ виросли світлі
будівлі, відійшли у вічність очевидці тих подій, лише декілька
стареньких поділилися спогадами про спалення села. Кожного року люди
приходять до обеліска і згадують про ці страшні події, щоб молоде
покоління памятало і боролось за мир, щоб у вогні пожарів людське життя
не гинуло.
4 лютого відбувся мітинг-реквієм, присвячений Дню пам'яті
спалення села"Серце пам'ятає все". Спогадами поділились очевидці:
Закружецька Ольга Іванівна, Закружецький Василь Пилипович. З промовами
виступили Розумний В.Ф., Струмелюк В.Й., Колоднюк О.
|
